|
ДЕ СМУТОК МИНУЛОГО І ЗАРОСТІ ЯЛІВЦЮ... На карті нашого району є такі населені пункти, про які ми згадуємо дуже рідко. Здебільшого – коли наближаються сумні календарні дати: чергові річниці з часу визволення від фашистської окупації у Великій Вітчизняній війні, Дні партизанської слави, День Перемоги. Як би там не було, останнє – свято зі сльозами на очах – свято мужності й героїзму, слави віковічного подвигу заради миру й спокою, свято безсмертної пам'яті поколінь. Хочу зупинитись на деяких фактах з минулого лише одного невеликого села Яхнівки, про які нещодавно довелося почути. У далекому минулому це була Слобода Яхнівка Радомишльського повіту Розважівської волості. Як зазначається в “Списке населенных мест Киевской губернии” (видання Київського губернського Статистичного Комітету), у 1900 році тут проживало 70 чоловік, які займалися хліборобством; нараховувалося 2003 десятини землі, з яких поміщикам належало 1991, а решта 12 десятин – представникам інших соціальних прошарків. У той час Слобода належала Олександру Івановичу Балабіну, господарством у його маєтку управляв Кир’ян Якович Харченко. Звісно, опісля за чотири десятиліття тут багато чого змінилося, та й чисельність населення зросла. Зміни в життєдіяльність села внесла і Велика Вітчизняна війна. Про це село згадую зараз не випадково. Бо Яхнівка відома з історії, як місце страшної трагедії, де на початку 1943го року було заживо спалено майже сорок чоловік. Вони мали причетність до партизанського руху, який на території тодішнього Розважівського району вів серйозну боротьбу з окупантами. Фашисти жорстоко розправлялися з місцевими жителями: арештовували партизанські сім’ї – жінок, дітей, старих, а потім – розстрілювали. Або вигадували ще страшнішу кару. Про трагедію, яка сталась на околиці села 5 лютого того ж року, згадують з сумом і болем в серці уже кілька поколінь. У той день сюди від Варівська кілька фашистів (з якими було удвічі, а то й утричі більше поліцаїв), гнали групу людей. Маючи на руках спеціальні “чорні” списки, вони в дорозі назбирали “неблагонадійних”: у СлободіКухарській, Зарудді, Кропивні, Кухарях, Підгайному. Між двома останніми селами зробили зупинку. Там, як розповідають старожили, колись було озеро Глибоке (не лише за назвою, а й за суттю), в давнину місцеві ще називали його Ямою. Зима 1943го була холодною, й воно добре замерзло. Під час “перепочинку” в когось з фашистських посіпак “визрів” план. Вони завели приречених на смерть на середину озера і змусили танцювати, щоб ті провалилися під лід і самі потопилися. Тоді б поліцаям не довелося зайвий раз “бруднити руки в крові”. Але лід витримав знесилених полонених. Тому їх озброєні охоронці погнали далі – до колгоспу. Там розчинили двері в одне з приміщень, обклали соломою, підпалили. А самі ще довго чекали, дивлячись на вогонь, слухали людський крик, плач, стогін... Пішли звідти тільки тоді, як пересвідчилися, що ніхто не втік, ніхто не врятувався... Серед загиблих у тому вогні були й дружина тодішнього комісара Розважівського партизанського загону Петра Могили з дворічним синочком, її батько й мати, інші, ні в чому не винні люди... Через деякий час рештки 38х радянських патріотів місцеві жителі перепоховали в Братській могилі у центрі Кухарів. А ще упокоїли з ними поруч тіла 48 воїнів, які загинули 11 листопада 1943го під час визволення села від фашистських окупантів. Тепер тут вшановують одночасно пам’ять про всіх, кого забрала лиха війна... З тих пір минуло понад 70 літ, багато води утекло не тільки з місцевого Тетерева. Його “рукави”, що з’єднувалися між собою тим же озером Глибоким, попересихали. А в 1970х, кажуть, і саме озеро замулилось... У перші післявоєнні роки Яхнівка, як й інші населені пункти району, відбудовувала сільське господарство. Діяв колгосп. Працювало лісництво. Щоправда, вже не тими темпами, як до літа 1941го. Бо багато чоловіків, з яких складався його колектив, не повернулися з фронтів Великої Вітчизняної. Ось, приміром, лісівники, які на цьому знімку, пережили в 19321933 р.р. голодомор, а пішовши на війну в 1941му, всі загинули... Хай буде світлою пам’ять про них (якщо хтось з наших читачів упізнає когось на фото – повідомте нам, будь ласка). На цей час у Яхнівці, яка територіально підпорядкована Кухарівській сільській раді, зареєстровано (прописано) лише 6 осіб – всі пенсіонери. Але це не говорить про те, що село – вимираюче і неперспективне. Бо, як розповів сільський голова В.Ф. Покропивний, тут знаходиться іще 300 дач, власники деяких із них проживають тут постійно, інші господарюють сезонно. Діє в селі й приватне садове товариство. А ще тут розташований ландшафтний заказник місцевого значення «Яхнівський». Ним опікується Кухарівське лісництво, яке підпорядковане ДП “Тетерівський лісгосп” Бородянського району. Його загальна площа – 426 гектарів. На 400 з них ростуть колючі деревця вічнозеленого ялівцю з родини кипарисових – рослини, яка занесена до вітчизняної Червоної книги. І її оберігати тут є кому. Як є ще кому берегти пам’ять про трагічні події в навколишніх лісах у роки Великої Вітчизняної війни... Тетяна РЯБОКЛЯЧ. Вирізка з газети: http://www.tribunapr... |
7 травня 2014
|
БЕРЕЖІТЬ ЛІС ВІД ПОЖЕЖ! З березня розпочався пожежонебезпечний період. Значне підвищення пожежної небезпеки зумовлене стійким зростанням відвідування населенням лісових масивів. Причиною виникнення основної кількості лісових пожеж є, зазвичай, необережне поводження з вогнем та самовільне випалювання сухої рослинності поруч з лісовими масивами на сільгоспугіддях, поблизу доріг, населених пунктів. На пожежонебезпечний період забороняється доступ населення та заїзд автотранспорту в хвойні ліси. Забороняється розводити багаття у лісі, палити, кидати незагашені сірники, недопалки, спалювати сміття, випалювати траву та інші рослинні рештки на землях лісового фонду, а також на інших земельних ділянках, що безпосередньо прилягають до лісу. За порушення Кодексу України про адміністративне правопорушення (самовільне випалювання трави або її залишків та порушення вимог пожежної безпеки в лісах) на громадян накладається штраф від одного до трьох неоподатковуваних мінімумів, а на посадових осіб – від трьох до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Шановні громадяни, дбайте про безпеку в лісі, пам'ятайте: ліс – це легені нашої планети. Помітивши лісову пожежу, негайно повідомте про це за номерами телефонів: ДП «Іванківський лісгосп» (5-18-40). Лісництва: Феневицьке – 097-283-72-91, Білоберезьке – 097-663-38-41, Леонівське – 067-232-06-21, Жеревське – 067-457-18-86, Розважівське – 097-311-45-59, Обуховицьке – 067-232-05-73, Макарівське – 067-276-77-51, Оранське – 097-483-94-86. Валентин ЧАЛИЙ, інженер охорони та захисту лісу ДП “Іванківське лісове господарство”. Вирізка з газети: http://www.tribunapr... |
27 квітня 2014
|
ОБМЕЖЕННЯ – ЛИШЕ ДЛЯ ПРОДОВОЛЬЧОГО ЗЕРНА У минулому номері “Трибуни праці” ми опублікували наукові дані радіологічного моніторингу, які свідчать, що в останні роки в нашому причорнобильському регіоні спостерігається збільшення вмісту радіостронцію у деревині лісових порід. І це призводить, цитую один з висновків фахівців, “до збільшення ймовірності отримання продукції, яка перевищує “Гігієнічний норматив питомої активності радіонуклідів 137Сs та 90Sr у деревині та продукції з деревини” (ГНПАР-2005: 600 Бк/кг та 60 Бк/кг відповідно). Сьогодні друкуємо матеріали, що стосуються виробництва зерна в нашій місцевості, а також деякі рекомендації вчених. ПРОБЛЕМИ ІЗ ВМІСТОМ 90Sr У ЗЕРНІ ІВАНКІВСЬКОГО РАЙОНУ КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ НА ПІЗНІЙ СТАДІЇ ЛІКВІДАЦІЇ НАСЛІДКІВ АВАРІЇ НА ЧАЕС Моніторинг забруднення сільськогосподарської продукції, який проводився УкрНДІСГР протягом 1999-2012 p.p., показав досить складну динаміку забруднення зернових культур в регіонах, які примикають до Зони відчуження. Було показано, що в окремих пробах зерна, яке відбиралось в 2009 та 2011-2013 р.р., вміст стронцію значно перевищував значення, які були отримані більше десяти років до того з тих самих полів. Тобто, на окремих угіддях спостерігалось істотне збільшення біологічної доступності даного радіонукліду через його вилуговування з паливних частинок. На цій території в первинних радіоактивних випаданнях 90Sr знаходився в матриці частинок опроміненого ядерного палива і був недоступний рослинам. З часом відбувалося розчинення паливних частинок, перехід радіонуклідів у ґрунтовий розчин і включення в міграційні процеси. Приймаючи до уваги попередній досвід по вивченню забруднення рослинницької продукції 90Sr та рекомендації щодо проведення моніторингу, для спостережень у 2013 р. були вибрані території північної частини Іванківського району Київської області, які безпосередньо прилягають до Зони відчуження. Відповідно, ми провели відбір проб грунту та зернової продукції з полів на територіях, де існують проблеми із вмістом 90Sr у продовольчому зерні. Для досліджень був проведений спряжений відбір проб грунту та зерна практично з усіх угідь північної частини району, де у поточному році вирощувались зернові культури. В зразках грунтів були визначені активність 137Cs і 90Sr, кислотність грунтового розчину та вміст обмінного кальцію та 90Sr. Крім того, були розраховані коефіцієнти переходу та коефіцієнти накопичення 90Sr у зерно. У зерні визначалась активність 137Cs та 90Sr. Результати досліджень грунту виявили, що вміст 137Cs становив 115-210 Бк/кг, a 90Sr змінювався від 27 до 85 Бк/кг; у зерні 137Cs знаходився у межах 5-26 Бк/кг, що не перевищує допустимих рівнів, а ось проведені радіохімічні дослідження вмісту 90Sr показали, що активність даного радіонукліду у зразках змінювалась від 24 до 59 Бк/кг. Таким чином жодна із відібраних проб зерна не відповідала вимогам ДР-2006 (20 Бк/кг), Було показано, що динаміка середньої питомої активності 90Sr у зерні в населених пунктах Іванківського району не протирічить прогнозним оцінками біологічної доступності цього радіонукліду, які були зроблені на основі емпіричної моделі в 2001 р. Проведені дослідження Укр-НДІСГР по вмісту радіонуклідів у зернових культурах показали, що й нині біля населених пунктів Іванківського району, віднесених до 3-ї зони радіоактивного забруднення, питома активність 90Sr у зерні перевищує допустимий рівень. Слід зауважити, що обмеження можуть існувати лише для продовольчого зерна. Дана зернова продукція може бути використана на технічні цілі або для корму тварин, як фуражна. Л. М. Отрешко, С. Є. Левчук, В.О. Кашпаров, Л. В. Йощенко. Національний університет біоресурсів і природокористування України, кафедра радіобіології, Київ. Український НДІ сільськогосподарської радіології Національною університету біоресурсів і природокористування України, Київ. На основании сделанных оценок… можно заключить, что для гарантированного получения продовольственного зерна в существующих объемах с уровнями содержания 90Sr ниже гигиенических нормативов сельскохозяйственные предприятия, работающие в 3-й зоне радиоактивного загрязнения в Иванковском районе, должны в настоящее время вносить на площади 1500 га около 3500 т извести и около 500 т суперфосфата из расчета 300 кг/га. В случае, если только часть зерна производится в Иванковском районе в качестве продовольственного, то внесение извести и фосфорных удобрений должно быть осуществлено в обязательном порядке в первую очередь именно на этих площадях, где планируется производство продовольственного зерна. Несмотря на интенсификацию сельскохозяйственного производства и проведение в рекомендуемых объемах агрохимических мероприятий в Брагинском и Хойниковском районах Гомельской области Беларуси, также существуют сложности с производством продовольственного зерна с содержанием 90Sr ниже национальных гигиенических нормативов (11 Бк/кг). Поэтому все производимое в данном регионе зерно, в котором потенциальное содержание 90Sr может превышать допустимые уровни, гарантированно закупается государством по фиксированной цене продовольственного зерна на переработку (производство спирта, кормов и т. п.). К сожалению, в настоящее время в Украине не проводится регулярный радиационный контроль содержания 90Sr в зерне. Поэтому данная работа позволяет уточнить существующую радиологическую обстановку на территории Украины. Выводы Спустя более 25 лет после Чернобыльской аварии в Иванковском районе Киевской области на территории 3-й зоны радиоактивного загрязнения производится зерно, содержание в котором 90Sr достигает 60 Бк/кг и превышает установленные в Украине допустимые уровни для продовольственного зерна (20 Бк/кг). В настоящее время основная масса топливных частиц растворилась и от 40 до 90% 90Sr в дерновоподзолистых почвах легкого механического состава уже находится в обменной форме. Полученные результаты подтвердили данные 1997-1999 гг. по скорости растворения ТЧ, выщелачивания из них 90Sr и динамике его корневого поступления в растения в зависимости от кислотности почвенного раствора. Удельная активность 90Sr в растениях за послеаварийный период достигла своего максимума, и на протяжении последних лет наблюдается монотонное уменьшение содержания радиостронция в зерне. При существующих объемах производства зерновых культур в Иванковском районе внесение около 3500 т извести и около 500 т суперфосфата из расчета 300 кг/га позволяет на площади около 1500 га получать продовольственное зерно с уровнями содержания 90Sr, соответствующими гигиеническим нормативам ДУ-2006. Так как именно зерно является наиболее критической сельскохозяйственной продукцией с точки зрения содержания 90Sr, то целесообразно все производимое в Иванковском районе зерно около населенных пунктов 3-й зоны радиоактивного загрязнения в ближайшие годы использовать исключительно на технические цели (производство спирта и т.п.), в качестве семенного материала или на корм скоту. Для продовольственных целей в данной местности целесообразно использовать зерно, произведенное в других, менее загрязненных после Чернобыльской аварии регионах Украины. Фактичні дані радіологічного моніторингу, що стосуються забруднення зернових культур стронцієм90 в Іванківському районі Київської області у 2012 p. № Назва Культура Щільність Питома Питома Відповідність проби населеного забруднення активність активність ДР2006 пункту ґрунту 90Sr, 90Sr в зерні, 137Cs в зерні, кБк/м Бк/кг Бк/кг 1 Горностайпіль жито 14 14 3.6 так 2 Дитятки жито 8.3 34 3.3 ні 3 овес 14.7 21 7.9 ні 4 жито 18.5 44 7.6 ні 5 Хочева жито 4.75 12 <4 так 6 жито 8 19 6.3 ні 7 Прибірськ жито 7.5 16 <4 ні 8 пшениця 10.8 21 2.5 ні 9 пшениця 2.8 52 <4 ні 10 жито 8.4 16 3.6 ні 11 пшениця 5.1 23 <3,7 ні 12 пшениця 6 15 3 так 13 пшениця 8 20 <3,7 ні Фактичні дані радіологічного моніторингу, що стосуються забруднення зернових культур стронцієм90 в Іванківському районі Київської області у 2013 p. № Назва Культура Щільність Питома Питома Відповідність проби населеного забруднення активність активність ДР2006 пункту ґрунту 90Sr, 90Sr в зерні, 137Cs в зерні, кБк/м Бк/кг Бк/кг 1 Зорин овес 12.5 40 12 ні 2 Горностайпіль овес 21.3 39 <16 ні 3 Дитятки жито 6.5 55 <12 ні 4 Дитятки овес 11.25 40 16 ні 5 Прибірськ овес 14 46 24 ні 6 Прибірськ овес 17.5 55 25 ні 7 Прибірськ овес 12.75 36 <6 ні 8 Прибірськ овес 10 59 <12 ні 9 Пироговичі жито 4.25 55 <12 ні 10 Пироговичі жито 6.75 50 26 ні 11 Пироговичі жито 8 24 <11 ні Вирізка з газети: http://www.tribunapr... |
27 квітня 2014
|
...А ПОСІВНА ТРИВАЄ На вчорашній оперативній нараді в райдержадміністрації керівники підприємств, організацій та установ району, як завжди, доповідали про ситуацію та проблеми у ввірених їм закладах та про необхідність вирішення тих чи інших робочих питань. Незважаючи на вкрай нестабільну ситуацію на Сході країни, в нашому районі – спокійно: на полях триває посівна, жителі населених пунктів активно займаються благоустроєм та прибиранням територій, діти відвідують дитсадки та школи. Щоправда, в більшості районних установ та організацій – брак пального, що не може не впливати на ритм їх роботи. Проте поки ситуація – некритична. Влас. інф. Вирізка з газети: http://www.tribunapr... |
15 квітня 2014
|
Для вмілого і безпечного поводження Останні роки місцеві аграрники при вирощуванні сільгоспкультур майже не використовували засобів захисту рослин. Та з приходом у район інвесторів, які значно розширили сівозміну, виникла необхідність у їх застосуванні. У зв’язку з цим згідно з відповідною програмою, затвердженою Наказом Мінсільгосппроду України від 27.05. 1996 р. №158, в районі щороку проводиться навчання працівників аграрного сектора, робота яких пов’язана з транспортуванням, зберіганням, застосуванням та торгівлею пестицидами і отрутохімікатами. 27 березня проведено чергове таке навчання. Проведено також атестацію слухачів щодо отриманих ними знань. У їх числі – механізатори, агрономи, завідуючі зернотоками, заправники агрохімікатів, водії, інженернотехнічні працівники ТОВ “УкрзернопромІванків”, ”Компанія “Агровей”, “ВП ”Зелена хвиля”. Кожен з них після проходження медичного огляду має право одержати допуск (посвідчення) на можливість роботи з пестицидами та агрохімікатами. Вирізка з газети: http://www.tribunapr... |
12 квітня 2014
|
А МОЖЕ ПОСАДИТИ?.. Доходи падають. Ціни ростуть. Чи не доведеться багатьом українцям в таких умовах знову згадати про вирощування городніх культур? Дещо умовно, але городників можна поділити на три категорії: ті, кому подобається “копирсання” в землі; ті, хто довіряє якості лише власноруч вирощеної продукції; і ті, хто вимушений займатись городництвом, аби зменшити навантаження на сімейний бюджет. |
12 квітня 2014
|
СПРОБУЄМО КРУКНЕК? Крукнек – різновид жорсткокорого гарбуза. Це – перспективна культура: відрізняється скоростиглістю, у неї смачні плоди, що довго зберігаються та мають високу харчову і поживну цінність. Найчастіше крукнек має булавовидну форму з бородавчастою шкіркою, на вигляд – непривабливий, але має дуже хороші смакові якості. Містить багато крохмалю і аскорбінової кислоти, а тому є лікувальним і дієтичним продуктом. Хоч крукнек зберігається довго, проте в їжу краще використовувати 710денні зав'язі. Перший збір плодів припадає на кінець червня початок липня: у цей час у них ще не сильно виражена горбиста поверхня. Але припустимо використовувати в їжу і великі плоди. У кімнатних умовах при рівній температурі вони спокійно лежать до весни. Вирізка з газети: http://www.tribunapr... |
12 квітня 2014
|
ОРИГІНАЛЬНИЙ СПОСІБ ВИРОЩУВАННЯ КАРТОПЛІ Скільки господарів – стільки й способів вирощування картоплі. Більше, звичайно, традиційних. Проте є городникилюбителі, які експериментують на своїх невеликих земельних ділянках, і діляться з іншими власним – часто дуже незвичним – досвідом. Ось одна із розповідей, опублікована на порталі “Агромир”: “Багато років ми вирощували картоплю біля дому, як усі. Це заняття було достатньо трудомістким. Скопати лопатою кілька соток під картоплю, кілька разів підгорнути протягом літа, вічна боротьба з бур'янами і, в кінцевому підсумку, збір врожаю, що не вселяв особливого оптимізму. Тому ми придумали спосіб, який вдало застосовуємо на своїй ділянці вже шість років. Роботи стало значно менше, а врожай картоплі суттєво збільшився. Ділянка під картоплю розміром у нас – 6 м на 6 м. Раніше ми її повністю скопували, нарізали борозни і так далі. Двічі за літо підгортали сходи, прополювали, поправляли гряди. А потім подумали: а навіщо нам копати всю площу, якщо половина її йде на доріжки? Тепер ми обходимося без цього. Полоти бур'яни між рядками все літо? Тепер нам це не потрібно. Суть нашого методу ось у чому. Восени всю ділянку я вкриваю старим картоном. Нестачі в ньому ми не відчуваємо – при необхідності можна принести від найближчого магазину різних картонних коробок. Бадилля від колишнього врожаю залишаємо на полі і нікуди не відносимо. Ще й трави накидаємо. Частину бадилля залишаємо на землі, зверху укладаємо картон і придавлюємо його по кутах залишками картопляної гички. Навіщо ми це робимо? Це чудовий спосіб позбутися бур’янів на ділянці: картон не дасть доступу сонячному світлу до землі і восени вони не встигнуть прорости. Пролежавши всю зиму під снігом, картон добре промокне і частково розкладеться. Бадилля і трава, яка лежала на землі, за зиму буде перероблена дощовими хробаками і перетвориться на гумус. Навесні, прибравши залишки картону з ділянки, ви побачите чисту землю без бур'янів. А мета весняної підготовки землі саме в цьому і полягала – отримати пухку, удобрену землю без бур'янів. Наступний етап – посадка картоплі. Тепер ми не садимо картоплю в лунки «під лопату», а робимо траншеї. Прокопуєм траншею по всій довжині майбутньої гряди, глибиною в половину штиха лопати і шириною у штих. Враховуючи, що земля чиста і пухка, то копається вона легко. Тепер нам стане в нагоді той старий картон, який у нас пролежав всю зиму на полі. Укладаємо шматки напіврозваленого картону в траншею. Зверху посипаємо невелику кількість перегною з компостної купи, залишки трави, що не перепріла, і викладаємо картоплю рядком, практично не залишаючи відстань між бульбами. Землею з траншеї формуємо гребінь зверху. Висота гребеня виходить приблизно 15 сантиметрів. Це врятує молоді пагони від заморозків, якщо ви рано посадили кратоплю, а згодом звільняє від підгортання картоплі. При цьому шматки картону, залишки трави і суміш перегною дають невеликий, але стійкий підігрів всередині траншеї. А картон перешкоджає росту бур'янів безпосередньо в картопляному ряду. Від першого гребеня відступаємо на два штихи лопати і робимо наступну траншею. І так до кінця поля. На доріжки відразу укладаємо аркуші картону і по краях трохи присипаємо їх землею. Таким чином позбуваємося бур'янів на міжряддях і збільшуємо «населеність» дощовими хробаками картопляної ділянки. Всі рядки з посадженою картопелькою добре видно. Якщо виліз якийсь самотній бур'ян, то його можна швидко зірвати. У сильну спеку поливаємо картоплю так само, як і всі грядки, вранці і ввечері. На сусідській ділянці паростки картоплі піднімаються раніше. Але наша картопелька в цей час посилено нарощувала кореневу масу і ховалася від заморозків. У сусідів на паростках вже пустує колорадський жук, а у нас немає, адже картопля була в цей момент ще в землі. І наш жук «емігрує» на сусідні ділянки. Копати картоплю теж дуже легко. Картон не дає корінню заглибитися нижче, ніж була наша траншея. І немає необхідності шукати картоплю в лунках. Просто беремо і викопуємо цю ж траншею, але вже з урожаєм. Різаної картоплі значно поменшало. На зиму знову вкриваємо поле картоном. Чому ми обрали саме такий розмір траншеї і доріжок? Для вирощування картоплі в гряді більше, ніж на штих лопати, місця не потрібно. Земля на доріжках встигає відпочити і відновитися. У наступному році ми зміщуємо траншею в бік доріжки на один штих. Виходить, що та земля, з якої ми зібрали врожай, буде відпочивати цілих два роки. Ще через рік ми знову зсуваємо траншею на штих лопати в бік доріжки. І так щороку. На одне відро посадкового матеріалу ми отримуємо 33,5 відра врожаю. Збільшуємо кількість посадкової картоплі за допомогою ділення бульб на кілька частин з наступною обробкою їх попелом. З одного рядка, довжиною 6 метрів, ми знімаємо до 10 відер картоплі.” Вирізка з газети: http://www.tribunapr... |
12 квітня 2014
|
ХВОЯ ЯК МУЛЬЧА Чи можна використовувати опалу хвою сосни, ялини та інших хвойних порід для мульчування грунту і підживлення плодових дерев і ягідників? Таке запитання хвилює багатьох городників, які в пошуках дешевих способів покращення грунту звернули увагу на такий гарний та практично безкоштовний матеріал як хвоя. Хвоя, справді, прекрасний матеріал для мульчування грунту та виробництва органічного добрива через компостування. Особливо великий досвід в аматорському садівництві накопичений з використання хвої для мульчування суниці. Весною, після видалення старого листя суниці, розпушування грунту та підживлення, вся грядка закривається хвоєю шаром 4-5 см. Через хвою не проростають бур’яни, відпадає необхідність спушень протягом літа, поливи скорочуються, тому що під мульчею добре зберігається волога. Після збору врожаю хвоя видаляється. Закопувати її в грунт не варто, оскільки грунт при цьому підкислюється, а рослини можуть відчувати тимчасове азотне голодування. Також при використанні мульчі з хвої поліпшується смак ягід. А от внесення хвої як добрива в чистому вигляді призведе до пригнічення рослин за рахунок споживання мікроорганізмами мінерального азоту. Використання хвої як добрива можливо тільки після компостування. Спосіб закладки компостів простий: на майданчик, захищений від води, насипають 10-15-сантиметровий шар торфу шириною 1,5-2 м. На таку підстилку кладуть хвою шаром 15-30 см, зволожують, найкраще гноївкою, а якщо немає такої можливості – просто водою. Потім хвою засипають шаром торфу або землі і знову кладуть компостований матеріал, не ущільнюючи, зверху знову покривають торфом або землею, доводячи висоту штабеля до 1,5-2 м при ширині біля основи 2-3 м. При завершенні штабеля його вкривають торфом або землею шаром 20-30 см. Для поліпшення якості компосту в нього додають фосфоритне борошно (1,5-2% від маси компосту), мелений вапняк, порошкоподібну крейду, доломіт (2-3% від ваги компостованого матеріалу). Для матеріалів, що повільно розкладаються (до яких відноситься і хвоя), термін компостування збільшують до 2-3 років. Компост періодично перелопачують і, якщо необхідно, зволожують. Готовий компост повинен являти собою однорідну темну масу. Р.S. Специфіка території, частково забрудненої радіонуклідами: хвою, як і всі дари лісів, нарівні з ягодами та грибами, можна віднести до таких, які перед широким використанням у власних саду чи городі варто перевірити на вміст цезію та стронцію. Вирізка з газети: http://www.tribunapr... |
12 квітня 2014
|
ЗОСЕРЕДИЛИСЬ НА ПТАХІВНИЦТВІ Незважаючи на те, що на Поліссі особливих проблем із кормовою базою для тваринництва не повинно було б бути, агроформування району за минулий рік зменшили кількість поголів’я ВРХ. Бо переконались, що утримувати його – невигідно. У СГВК імені Мічуріна позбулися худоби зовсім. Восени, зазначає голова кооперативу О.М. Клоченок, через те, що не було вже де заготовляти сіно (основні площі, які тут використовували як пасовиська, відійшли до інвесторів), здали на забій до 100 голів ВРХ. Закупівельна ціна на неї виявилась теж невисокою – 18 гривень за кілограм живої ваги. Основну частину земельних паїв місцеві їх власники – жителі Дитятківської сільської ради – здали в оренду ТОВ “Розважівське агропромислове підприємство”. В обробітку СГВК імені Мічуріна на сьогодні лишилось тільки 50 гектарів земель. Торік на 40 гектарах вирощували жито та на 30 – овес. Продавати його, говорить Олександр Михайлович, – все одно, що віддавати задарма, тож вирішили використати для потреб господарства, де воно йде на концкорми у тваринницьку галузь... Нинішної весни лише 35 гектарів планують зайняти вівсом. Уже розпочали підготовку грунту до сівби. Головну увагу в господарстві зосередили на птахівництві. Четвертий рік у Дитятках утримують качок. На сьогодні їх близько трьох тисяч. Постійно доглядає їх Наталія Михайлівна Романченко. Періодично на допомогу їй залучають інших працівників сільгосппідприємства. Нині на птахофермі настав відповідальний період: качки стали нестись. Тож господарство розпочало реалізацію яєць на інкубатори... Замовників мають по всій Україні. Є у сільгоспкооперативі і власний інкубатор. У ньому з часом вирощуватимуть пташенят – і для відтворення галузі, і на продаж. Вирізка з газети: http://www.tribunapr... |
1 квітня 2014
|
| Закрити |
